В ЗДО функціонують групи для дітей з особливими освітніми потребами:
2 групи для дітей з порушеннями опорно рухового апарату і ДЦП (2-4-го та 5-7-го року життя).
2 інклюзивних групи (для дітей 5-го та 6-го року життя).
Умовами доступності нашого закладу для дітей з особливими потребами є:
1. Окремі групові кімнати з широкими дверима та відсутністю порогів.
2. Спеціальні меблі.
3. Умови для проведення масажу.
4. Пандуси.
5. Пристосовані туалетні кімнати та вбиральні для безперешкодного користування.
6. Осередки для усамітнення, буферні ділянки в групах.
7. Наявність сенсорної кімнати.
8. Проведення корекційно-розвиткової роботи практичним психологом, вчителями-логопедами.
Проблема виховання і навчання дітей з обмеженнями в загальноосвітньому просторі вимагає делікатного і гнучкого підходу оскільки не усі діти, що мають порушення в розвитку, можуть успішно адаптуватися в середовище однолітків.
В ЗДО виховуються діти з особливими освітніми потребами. Вони включені в різні види організованої життєдіяльності. Особливостями включення є:
- універсальність (можливість використання програми «Дитина» як основної при супроводі дітей, а у разі потреби - корекційних методик;
- синтез різних прийомів психолого-педагогічного впливу на дітей.
Для здійснення виховання і навчання необхідно формувати у дошкільнят уміння будувати взаємодії на основі співпраці і взаєморозуміння. Метою роботи педагоги визначили: створення умов для всебічного розвитку дитини з особливими освітніми потребами для збагачення його соціального досвіду і гармонійного включення в колектив однолітків.
Поставлена мета вимагає рішення освітніх завдань:
Здоров'я:
- збереження і зміцнення психічного здоров'я кожної дитини;
- розвиток дрібної моторики, зорово-просторової координації.
Соціалізація:
- забезпечення оптимального входження дітей з особливими освітніми потребами в суспільне життя
- формування у дитини уявлення про себе і елементарних навичок для формування адекватної системи позитивних особистісних оцінок і позитивного відношення до себе;
- формування уміння співпрацювати з дорослими і однолітками; адекватно сприймати навколишні предмети і явища, позитивно відноситися до них.
Пізнання:
- формування пізнавальних процесів і способів розумової діяльності; засвоєння і збагачення знань про природу і суспільство; розвиток пізнавальних інтересів; розвиток мови як засіб пізнання.
Комунікація:
- розвиток вільного спілкування з дорослими і дітьми;
- розвиток усної мови в усіх видах дитячої діяльності.
Художня творчість:
- розвиток у вихованців сенсорних і творчих здібностей;
- розвиток дрібної моторики рук;
- задоволення потреби дітей в самовираженні через продуктивну діяльність.
Такий підхід сприяє формуванню у дітей з особливими освітніми потребами позитивного відношення до однолітків і адекватної соціальної поведінки, а також повнішій реалізації потенціалу розвитку в навчанні і вихованні, реалізує забезпечення рівного доступу до здобуття освіти і створення необхідних умов для досягнення успіху в освіті дітьми.
Метою інклюзивного виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами є рішення наступних завдань:
1. Забезпечення всебічного розвитку вихованців, їх соціальну адаптацію;
2. Збереження і зміцнення психічного здоров'я і індивідуальних особливостей на основі інтегрованого підходу до реалізації освітніх програм;
3. Забезпечення рівних стартових можливостей вихованцям з особливими освітніми потребами для подальшого навчання в освітніх установах;
4. Розвиток батьківської компетентності і виховного потенціалу сім'ї за допомогою психологічної комунікації.
ОСНОВОЮ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ СУСПІЛЬСТВА ПОВИННА СТАТИ ТОЛЕРАНТНІСТЬ
Завідувач Костецька О.А.
Формування у дітей з особливими потребами позитивного ставлення до навчання
Найвагомішими чинниками відхилень у психічному та соматичному здоров'ї дітей є несприятливі соціально-педагогічні передумови, як-от:
відсутність належних умов та можливостей для побуту, діяльності й відпочинку, для впровадження навичок здорового способу життя;
високий рівень захворюваності серед дорослого населення (а надто жінок), поширення алкоголізму та наркоманії серед молоді;
збільшення кількості неповних та "важких" родин, безпритульних дітей та сиріт, які залишились без батьківської опіки.
Відомо, що хвороби тіла, зазвичай, спричинюють виникнення важливих проблем - соціальних, педагогічних та психологічних. Разом вони зумовлюють складні життєві ситуації, які стають на заваді нормальному розвиткові дитини й, відповідно, формуванню її статусу, як повноцінного члена суспільства.
Конвенція ООН "Про права дитини" (ст.26) гарантує захист прав дітей з інвалідністю та забороняє дискримінацію цих дітей. Держава сприяє створенню для них необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей, інтересів
. Робота з цими дітьми спонукає педагогів та батьків постійно працювати, спостерігати, порівнювати і знаходитися в пошуках нового, ефективного, корисного.
Основною метою роботи з дітьми з особливими освітніми потребами є їх адаптація до майбутнього життя у соціумі. Формування основних умінь і навичок є обов'язковою умовою, виконання якої і обумовлює рівень їх життя.
Вихователь-методист Туранська Т.А.
