ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ З ДЦП
Дитячі церебральні паралічі - це група патологічних синдромів, які виникають унаслідок внутрішньоутробних, пологових, або післяпологових уражень мозку й виявляються у формі рухових, мовних та психічних порушень.
У дітей з ДЦП простежуються всі мовленнєві порушення: затримка мовного розвитку, дизартрія, алалія, дислалія, дислексія, дисграфія, заїкуватість тощо. Затримка мовного розвитку відбувається ще у домовному періоді. Гуління та лепет з'являються пізно, вирізняються фрагментарністю, бідністю звукових комплектів, низькою голосовою активністю. Дитина пізно вимовляє свої перші слова, у неї повільно формується активний словник, порушується формування фразового мовлення.
Порушення артикуляційної моторики у дитячих церебральних паралічах не тільки призводить до порушення артикуляційної моторики, я й нерідко вдруге спричиняють порушення фонематичного сприймання.
Знання й уявлення про предмети та явища навколишнього світу в них неповні, фрагментарні, несистематизовані, а іноді помилкові. Це пов'язано з дефектним станом рухово- кінестетичного аналізатора.
У дітей з церебральним паралічем спрощене зв'язне мовлення. Діти відчувають труднощі у розуміння висловлювань. Важко зрозуміти прочитані тексти, умови задач.
Через різку локалізацію уражень мозку та порушення його дозрівання можливі всі відомі форми дисграфії та дислексії.
Порушення писемного мовлення часто пов'язані з недостатністю зорових вражень та уявлень, не сформованістю оптико-просторового гнозису (діти не впізнають літери). Ще однією особливістю порушення письма у дітей із ДЦП є дзеркальне письмо (найчастіше у дітей, котрі пишуть лівою рукою). Діти малюють і пишуть справа наліво. Дитина не може простежити за рухами руки під час письма, у наслідок цього виникають пропуски, перестановки складів.
Отже, враховуючи всі особливості мовленнєвих порушень у дітей з ДЦП, для успішної організації корекційного навчання необхідне:
розуміння клінічної та патогенетичної єдності мовленнєвих та рухових порушень;
врахування особливостей пізнавальної діяльності, стану здорового та слухового сприймання, зорової та моральної координації.
вчитель-логопед Котова Л.В.
ВПРАВИ НА РОЗВИТОК МОВНОГО ДИХАННЯ
Важливою умовою правильного мовлення є плавний видих, чітка артикуляція.
У дітей-логопатів часто порушується мовне дихання та чіткість мовлення. Тому виникає необхідність розвивати мовне дихання. Мета тренування правильного мовного дихання - вироблення довгого плавного видиху. Повітряний струмінь відпрацьовується одночасно з артикуляційною гімнастикою, тому що у формуванні повітряного струменя активну участь беруть щоки, губи, язик.
Всі завдання виконуються в ігровій формі. Слід послідовно виконувати такі вправи:
- для зміцнення м'язів щік - надувати щоки й утримувати повітря;
- втягувати щоки при зімкнутих губах;
- для вироблення спрямованого повітряного струменя - не надуваючи щоки, крізь зближені губи здувати з піднесеної до рота долоні будь-який м'який предмет (ватну кульку, паперову смужку) або дути на олівець, так щоб він покотився, дуття у свисток, видування мильних бульбашок тощо.
- Ігри добирають диференційовано залежно від віку та характеру порушень дихання.
Дихальна гімнастика проводиться до прийняття їжі, в добре провітреному приміщенні, щоденно по 5-10 хв.
Вправа "Збір урожаю"
Руки вгору ми підіймали, Яблука стиглі зривали.
Повітря вдихали, відпочивали,
Потім видихали, яблука в кошик складали.
(Діти стоять прямо, піднімають руки вгору, щоб дістати яблука з високої гілки - вдих. Пауза в 3 с. Опускають руки, нахиляють тулуб уперед і вниз - видих.)
Вправа «Вітер»
Дме вітер сильний (діти вдихають і сильно видихають).
Дме вітер слабкий (вдих і повільний видих).
Вправа "Млин"
Ми на млин ходили, Вітряки крутили,
Повітря вдихали, Потім дружно видихали.
(Діти дмухають на вертушки.)
Вправа "Мороз"
На морозі ми гуляли, Ручки в нас позамерзали,
Будем руки зігрівати, Повітря тепле видувати.
(Діти хукають на руки, вимовляючи звук [х])
Вправа "Кульбаба"
Дули, дули, дули, Всі пушинки здули.
Пушинки швидко полетіли І до хмарки долетіли.
(Дують на кульбабу.)
Вправа "Прокололась шина"
Повітря легко ми вдихаєм, Потім повільно видихаєм.
Так прокололася шина У нашої машини.
(Зробити легкий вдих (накачати шину повітрям), видихнути (показати, як повітря повільно виходить через прокол у шині (зі звуком [ш]).)
Вправа "Перекличка тварин"
Голоси тварин лунають, Діти легко їх повторюють.
То корова: му-му-му. А то кізка: ме-ме-ме.
А овечка: бе-бе-бе. Поросятко: хро-хро-хро.
А зозуля: ку-ку-ку. Тут ворона: кар-кар-кар.
А кішечка: няв-няв-няв.
(Діти на уповільненому видиху вимовляють звуконаслідування. )
Вправа "Метелики"
Метелик красивий на квітці сидів. Ми подули, він полетів.
(Паперові метелики прив'язані на ниточці. Діти тримають метелика й дмухають на нього.)
Успіхів вам! Вчитель-логопед Котова Л.В.
ЛОГОПЕДИЧНА РИТМІКА, ЯК ОДИН ІЗ КОМПОНЕНТІВ КОМПЛЕКСНОЇ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ.
У логоритміці корекційна робота ґрунтується на взаємодії руху, музики, мови. У дітей з ДЦП проблема полягає в тому, що характеристика кожного з цих компонентів певною мірою не відповідає нормі.
Розглянемо перший компонент - рух. При ДЦП порушення рухових функцій первинно і являє собою своєрідне відхилення моторного розвитку, яке без відповідної корекції справляє негативний вплив на весь хід формування нервово-психічних функцій. Ураження центральної нервової системи при ДЦП порушує роботу м'язових схем довільних рухів, що і визначає одну з основних труднощів становлення рухових навичок, а значить позначається на виконанні самих елементарних вправ.
Другий компонент - музика. З одного боку, вона формує почуття прекрасного, піднімає емоційний настрій, підвищує мотивацію навчання. З іншого - найважливішими виразними засобами музики служать ритм і темп, дотримання яких вкрай важко для дітей з ДЦП. Різні порушення м'язового тонусу (спастичність, регідність, гіпотонія, дистонія), наявність гіперкінезів, тремору, синкинезїї не дають можливості виконувати рухи в заданих ритмі і темпі. У той же час спроби витримати їх можуть швидко втомити дитину.
Третій компонент - мова.
У роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників зазначається, що при ДЦП поряд з порушеннями опорно-рухового апарату відзначаються різноманітні мовні порушення (дизартрії, анартрія, заїкання). Для дітей з ДЦП характерні різні форми мовного дизонтогенеза, що проявляються у вигляді як оборотних порушень (затримка доречевого і мовного розвитку), так і більш стійких системних розладів. Тому завдання, що включають мовний матеріал, повинні бути індивідуальними.
Даних протиріч можна уникнути, якщо доцільно використовувати кожний з компонентів. Виявлені порушення визначають не тільки актуальність їх вивчення, але і необхідність зміни ряду принципових вимог до методів логоритмічних робіт з такими дітьми.
Мета логопедичної ритміки для дітей з
ДЦП полягає в максимальному всебічному розвитку дитини відповідно до його можливостей і відповідної адаптації до соціального середовища.
З повагою: Вчитель -логопед ДНЗ № 24 Васильєва Н.В.
